Тернопільський національний економічний університет
Кафедра міжнародної економіки
Навчально-науковий інститут міжнародних економічних відносин ім. Б.Д.Гаврилишина
kafedra.me@tneu.edu.ua
(0352) 47-50-50*11174
ЗАПРОШУЄМО НА НАВЧАННЯ!
Євген САВЕЛЬЄВ: Світовий порядок після Путіна і Росії

Йде 70-ий рік після створення Організації Об’єднаних Націй і завершення Другої світової війни. За цей час жодна країна не наважувалася змінити порядок, що був ініційований державами-переможницями і прийнятий міжнародним співтовариством. Щоправда, за цей час відбулася ще одна світова війна – Холодна. Ініціатором її був Радянський Союз, що відгородився від цивілізованого світу, політично підпорядкував собі країни, на території яких залишалася Радянська Армія, намагався експортувати комунізм на всю земну кулю, особливо постколоніальним країнам.


 

Вирішальну роль у післявоєнному розвитку Європи відіграв План Маршалла, за яким надавалася допомога країнам, що ініціювали відновлення на основі демократичного розвитку. Такі умови Радянський Союз не сприйняв і не підтримав. Саме навпаки, він став на шлях протистояння, розвивав політику формування двополюсного світу, що вилилося у Холодну війну. Результат цієї війни – розпад Радянського Союзу та звільнення від радянської «опіки» країн Центральної і Східної Європи, які нині успішно розвиваються переважно у складі Європейського Союзу. Висновок, який вартувало би засвоїти нинішній Росії – тільки справді демократичний мирний розвиток несе достойне людське життя громадянам кожної країни. Відповідно за такою умовою мусить політичний істеблішмент будувати свою внутрішню і зовнішню політику.
 

Попри Холодну війну та її наслідки післявоєнний світовий порядок не змінювався до останніх часів. Проте, знайшлася країна, яка посягнула на нього. Назва цієї країни – Російська Федерація, що взяла на себе місію наступниці Радянського Союзу. Вона зазіхнула на святая святих світового порядку – кордони. Гребуючи принципом непорушності кордонів, Росія за підтримки своєї армії сприяла появі у 1991 році, так званої, Придністровської Молдавської республіки, територія якої є частиною держави Молдови і населення якої має «за честь» жити у невизнаному світом квазі-державному утворені.
 

У 2008 році Росія розв’язала війну з Грузією і сприяла проголошенню невизнаних «незалежних» республік – Південної Осетії та Абхазії. Це був 2008 рік, а з 2013 року вона активізувала зусилля щодо зміні статусу України як самостійної держави. Це стало складовою світової гібридної війни, що вже багато років веде Росія із стратегічною метою зміни світового порядку і утвердження своє гегемонії у світі. Ця навіжена ідея новоявленого творця Третього Риму, яким хотів би виглядати Путін в очах росіян, загрожує перерости у четверту світову війну, але на разі не у холодну, а в гарячу із використанням ядерної зброї. Початок нової світової війни покладено на теренах України. Росія несподівано для громадян нашої країни вторглася до Криму і анексувала півострів, проголосивши його «исконной русской территорией». Крим дістався їй легко й швидко. Сподіваючись на такий самий результат, Росія відкрила новий фронт на Донбасі із залученням найманців і місцевого криміналітету, але отримала достойний супротив і змушена поки-що приборкати свої «апетити».
 

Пострадянський синдром – не єдиний діагноз російських провідників. Він ускладнюється ще й постімперським синдромом у системі міжнародних відносин РФ. У своїх акціях вона поводиться як правонаступниця Російської імперії. На фоні цього «захворювання» з’являються плани створення Новоросії шляхом анексії території України лише на тій підставі, що дещо подібне мало місце певний час у царській Росії. Проте, Російська Федерація та імперська Росія часів царювання Романових – це не тотожні суб’єкти міжнародного права, як і нинішня Монголія не є країною-наступницею Великої держави Монголів. Через постімперський синдром РФ проголошує концепції щодо сфер своїх інтересів, включаючи до них території багатьох країн, насамперед сусідів. Підтекстом таких концепцій є право на васальство над цими країнами, включаючи їх анексію у разі непослуху.
 

На жаль, не має жодних перспектив, що нинішні керівники РФ виявлять політичну волю змінити свій нинішній курс, який не схвалила жодна країна-член ООН. В цих умовах цивілізованому світові не лишається іншого вибору, як бути готовим до найгіршого сценарію – нової світової війни, розв’язання якої можна очікувати від ядерної держави, якою є РФ. Водночас світ має тримати агресора у статусі країни-ізгоя до тих пір, поки докорінно не зміниться її політична лінія.

Зрештою, воювати проти всього світу не під силу жодній країні, навіть найбільшій і найсильнішій, якою не є Росія. Війна закінчиться рано чи пізно, на теренах України чи за більш песимістичного варіанту. Не прогнозуючи її хід, можна твердо сказати, що переможе світ, аж ніяк не Путін разом з наближеними до нього російськими партіями війни. І Росія після провалу навіженої епопеї своїх нинішніх, тимчасових, не маючих майбутнього правителів стане іншою. Єдине, що маємо усвідомити собі, чим коротшим буде їхнє політичне існування, тим менше лиха станеться і у світі , і в самій Росії.
 

Отже, яким має стати світовий порядок після Путіна і Росії? По-перше, світ стане без’ядерним, адже для всіх безпечніше, коли такої зброї не має жодна країна. По-друге, країна або країни, що займатимуть територію нинішньої Росії, сповідуватимуть демократичні принципи і будуватимуть свій устрій на цінностях сучасної цивілізації. По-третє, країна-наступниця (країни-наступниці) Російської Федерації виховуватимуть світосприйняття своїх громадян на загальнолюдських цінностях і позбудуться імперських амбіцій. По-четверте, світове співтовариство встановить міжнародне право недопущення військових конфліктів у любій формі і створить відповідні силові наддержавні органи його забезпечення. У п’ятих, новий світовий порядок включатиме гарантії прозорості і законності фінансових потоків як в межах національних кордонів, так і у глобальному просторі.

ФОТОГАЛЕРЕЯ

Колектив кафедр...
Image Detail
Савельєв Є.В.
Image Detail
Фото
Image Detail

Програма двох дипломів

Унікальна можливість! Навчаючись на спеціальності «Міжнародна економіка» Ви можете одержати диплом Вроцлавського економічного університету (Республіка Польща)!

Контактна інформація

(0352) 47-50-50*11174
Кафедра міжнародної економіки

Навчально-науковий інститут міжнародних економічних відносин ім.Б.Д.Гаврилишина

Тернопільського національного економічного університету
46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11 (кім. 1201, І-ий корпус)